Єдиний експат у литовському офісі: історія української фахівчині Яни

Марійка Дзюба
4 жовт. 2024 р.
Читати 5 хв

Оновлено: 6 груд. 2024 р.

У світі, де глобалізація стирає кордони, історія молодої українки Яни яскраво ілюструє шлях професійного зростання та адаптації в іноземному робочому середовищі. Її досвід роботи в Литві розкриває не лише особисті досягнення, але й важливі аспекти міжнародної кар'єри для українських фахівців.

Від Києва до Вільнюса: початок шляху

Яна розпочала свій професійний шлях ще будучи студенткою факультету соціології КНУ імені Тараса Шевченка.

На другому курсі я вирішила спробувати щось нове і приєдналася до фармацевтичної компанії GlaxoSmithKline, – згадує вона. – Там я почала свою кар'єру в ролі стажера у відділі маркетингу, пізніше мені підвищили позицію до асистента, я пропрацювала там рік.

Цей перший досвід став важливим кроком у професійному становленні Яни. Вона навчилася працювати в міжнародній компанії, познайомилася з корпоративною культурою та отримала перші навички в сфері маркетингу.

Життєва історія української фахівчині Яни / фото з особистого архіву: Яна Чикиринда

Наступним етапом стала робота в Reckitt, ще одній фармацевтичній компанії.

Там я пройшла шлях від стажера до старшого спеціаліста за два роки, – з гордістю розповідає Яна. – Це був дуже інтенсивний період. Я навчилася брати на себе відповідальність, швидко реагувати на зміни та ефективно комунікувати в команді.

Яна підкреслює важливість цього досвіду:

За ці два роки я отримала навички в сфері брендменеджменту, аналітики, всього, що пов'язано з фінансами та позиціонуванням бренду на ринку. Також я займалася організацією заходів, що дало мені розуміння event-менеджменту.

Переїзд до Литви: нові горизонти

Переломним моментом стала участь у стипендіальній програмі від університету Ніколаса Ромеріса в Литві.

Це було моє особисте рішення – податися на цю програму. Не якась певна необхідність, а прагнення до нових знань та досвіду, – пояснює Яна.

Я дізналася про цю можливість через ректорський емейл у моєму університеті. Програма була спонсорована урядом Литви на рік. Мені вдалося виграти цю стипендію, напевно, завдяки моїй успішності в університеті, – додає вона.

Яна підкреслює, що переїзд до Литви став для неї не просто зміною місця проживання, але й важливим кроком у особистому та професійному розвитку.

Коли я переїхала в Литву, в мене відбулася дуже сильна асиміляція та прив'язаність саме до цієї країни. Я себе відчувала комфортно і бачила своє майбутнє саме тут, – ділиться вона.

Виклики пошуку роботи: бути експатом

Пошук роботи в Литві виявився непростим завданням.

Статус експата, необхідність додаткових дозволів на роботу, незнання литовської мови – все це ускладнювало процес, – зізнається Яна.

Вона детально описує свій досвід пошуку роботи:

Я активно використовувала популярні литовські сайти з пошуку роботи: CV-online, CV банка LT, Working in Lithuania. Я моніторила специфічно ці, тому що вказувала, що хочу працювати в Литві.

Процес співбесід був виснажливим:

Бувало, що я проходила 5-6 етапів і у відповідь не отримувала ні позитивного, ні негативного фідбеку. У день у мене стабільно було по три співбесіди. Це було дуже важко, особливо коли ти так довго готуєшся, а до тебе навіть не повертаються з відповіддю, – ділиться вона.

Яна розповідає про свою підготовку до співбесід:

Я ретельно готувалася до кожної співбесіди, вивчаючи інформацію про компанії, аналізуючи можливі питання. Я створювала окремий документ з інформацією про кожну компанію: їх спеціалізація, історія заснування, продукти, конкуренти, позиціонування на ринку. Це забирало багато часу, але допомагало мені бути добре підготовленою.

Єдиний експат у колективі: виклики адаптації

Після тривалих пошуків Яна отримала посаду Shopper Marketing Analyst Baltics в компанії JDE в Каунасі. Однак, бути єдиним експатом у колективі виявилося непростим завданням.

Найскладнішим було незнання мови та бути єдиним експатом в колективі, – зізнається Яна. – Мені здається, коли в колективі більше експатів, то вам трохи легше, а так складніше.

Мовний бар'єр став головною перешкодою:

Я не знала литовську мову зовсім. Це дуже впливало на мою роботу, на якісь щоденні питання, які б мали вирішуватися в неформальному форматі. Незважаючи на те, що робоча мова була англійською, я часто відчувала себе виключеною з неформальних розмов колег.

Порівняння умов праці: Литва vs Україна

Яна відзначає суттєві відмінності в робочій культурі Литви та України:

Мій день у Каунасі розпочинався о 8 годині ранку, а у Києві 9-10. Хоча закінчувала я роботу що в Україні, що в Литві в 6-7 вечора, – розповідає вона.

В Литві години на роботі мають дуже важливе значення – в ці години ти повинен бути ефективним на 100%. Ми не переробляли, ми намагались вкладатися в ці години, – підкреслює Яна. – В Україні ми іноді ще доробляємо свою роботу вдома, в Литві таке можливо, але не так часто.

Яна також звертає увагу на культуру кава-брейків:

Дуже цікавою ноткою дня стали для мене кава-брейки. У нашій компанії було прийнято йти на годинний брейк з колегами. Це зроблено для того, щоб не втрачати комунікабельність на роботі, обмінюватися думками, новинами. Це дуже чудово, адже тоді колектив стає більш згуртованим.

Переваги та недоліки роботи в Литві

Яна виділяє такі переваги:

Чіткий баланс між роботою та особистим життям
Дружній колектив та підтримка колег
Можливість отримати міжнародний досвід
Структурований робочий процес

Серед недоліків вона називає:

Мовний бар'єр
Складнощі з адаптацією як єдиного експата
Тривалий та складний процес пошуку роботи
Необхідність додаткових дозволів на роботу

Найкращою перевагою були люди, – говорить Яна. – Я відчувала тепло в офісі від людей, їх підтримку, співпереживання. Але найбільшим викликом був мовний бар'єр. Це дуже впливало на мою роботу, на щоденні питання, які б мали вирішуватися в неформальному форматі.

Поради українським спеціалістам

На основі свого досвіду Яна дає кілька порад українцям, які планують роботу за кордоном:

"Вивчайте мову країни, в якій плануєте працювати. Це ваш ключ до успішної адаптації та комунікації".
"Будьте готові до тривалого процесу пошуку роботи. Не здавайтеся, навіть якщо отримуєте відмови".
"Ретельно готуйтеся до співбесід, вивчайте компанії. Це допоможе вам виділитися серед інших кандидатів".
"Будьте відкритими до нової культури та робочих практик. Гнучкість - це ваша перевага".
Не бійтеся просити допомоги та підтримки у колег. Більшість людей готові допомогти, якщо ви про це попросите".
Життєва історія української фахівчині Яни / фото з особистого архіву: Яна Чикиринда

Що варто змінити в українському суспільстві

Яна вважає, що українському суспільству варто

Cтати більш відкритими до експатів та різноманітності. Розвивати емпатію та підтримку новачків у колективі, – підкреслює вона. - Знайти баланс між працьовитістю та повагою до особистого часу. В Україні існує політика заохочення до перепрацювань, політика бути занадто працьовитим. Треба розуміти межу.

Яна також додає:

Впроваджувати практику неформального спілкування в робочому процесі, як-от кава-брейки. Покращувати знання англійської мови, адже ми рухаємось у бік ЄС, і англійська повинна стати базою для багатьох вакансій.

Водночас, Яна відзначає позитивні риси українського робочого середовища, які варто зберегти:

Людяність, яка у нас присутня, трошки нотки гумору, які є зазвичай в наших компаніях. Я дуже б хотіла, щоб наші роботи залишались такими драйвовими, які б заохочували тебе працювати, натхнення, працьовитість - але з балансом.

Досвід Яни демонструє, що робота за кордоном відкриває нові горизонти для українських фахівців, але також ставить перед ними серйозні виклики.

Її історія підкреслює важливість мовної підготовки, відкритості до нових культурних практик та готовності долати перешкоди.

Водночас, вона показує, що українські спеціалісти мають багато чого запропонувати міжнародному ринку праці, і при правильному підході можуть досягти значних успіхів.