Фільм "20 днів у Маріуполі" отримує Оскар: Голоси Захисників України

Фільм Мстислава Чернова "20 днів у Маріуполі" став найкращим документальним фільмом за розповідь журналіста про російське вторгнення від першої особи.

У вечір 11 березня в центрі уваги світової кінематографії знову опинився важливий і вражаючий фільм. "20 днів у Маріуполі", знятий із драматичною майстерністю, отримав найпрестижнішу кінопремію - Оскар. Однак, за цими вітринами успіху та блиску криється історія сміливих героїв, чиї вчинки схожі на справжню міфічну оповідь.

Чернов, фотограф Євген Малолітка та продюсерка Василина Степаненко прибули за годину до того, як Росія почала бомбити портове місто. За два тижні вони були останніми журналістами, які працювали на міжнародне видання в місті, відправляючи в зовнішній світ важливі повідомлення про жертви серед цивільного населення різного віку, розкопки масових могил, бомбардування пологового будинку та масштаби спустошення.

Це не просто історія фільму, де все йде за сценарієм і має передбачену кінцівку; це розповідь про віру та ризик, про здійснення неможливого в обставинах, коли кожен крок може бути останнім. Одним із цих справжніх героїв є поліцейський Володимир, який вирішив піти на шалений ризик, допомагаючи Мстиславу Чернову та Євгену Малолітці вивезти відзнятий матеріал з окупованого Маріуполя. Їхня подорож через окуповану територію, зіпсовану ворожими блокпостами та погрозами, була неймовірною та жахливою, але їхньою метою було донести правду до світу - і вони зробили це.

Мстислав Чернов, виголошуючи свою промову на церемонії Оскара, висловив глибоку правду:

"Це перший "Оскар" в історії України, і це для мене честь", - розчулений Чернов. "Мабуть, я буду першим режисером на цій сцені, який скаже, що хотів би ніколи не знімати цей фільм, я хотів би мати можливість обміняти це на те, що Росія ніколи не нападе на Україну".  Але саме завдяки фільму, зберігаються кадри, які свідчать про реальність, і про тих, хто бореться за неї. Він закликав Росію припинити агресію в Україні. "Я хочу, щоб вони звільнили всіх заручників, всіх солдатів, які захищають свою землю, всіх мирних жителів, які перебувають у своїх в'язницях", - сказав він.

Але за цим фільмом стоїть ще одна історія, історія сміливих журналістів і режисерів, які ризикували своїм життям, щоб записати правду. Так само як і Мантас Кведаравічюс, литовський кінорежисер, став одним із таких героїв, а його життя стало жертвою війни. Ці люди не стояли осторонь - вони були тими, хто робив свій внесок у збереження історії та правди про Україну.

Оскар та інші нагороди мають важливе значення в сучасному світі, де увага швидко перемикається з однієї події на іншу. Але ці нагороди - це також визнання сміливих, які ризикували своїм життям, щоб донести до світу історії, які заслуговують на увагу та пам'ять.