.png)
Справжня інтеграція біженця полягає не лише у вмінні адаптуватися до нового
середовища, але й у збереженні власної ідентичності, це стає міцним мостом між минулим і майбутнім.
Саме на злитті цих двох процесів базується ініціатива Світлани Залужної, видатна
діячка української спільноти в Литві, очолює ініціативу TULA (UA + LT), спрямовану на допомогу українським сім'ям у процесі їхньої інтеграції в цій країні.
Цінності проєкту TULA
Світлана Залужна, керівник проєкту, наголошує, що основна цінність TULA
полягає не лише у фінансовій підтримці, а в особистому зв'язку з людьми та відкритому спілкуванні. Проєкт створює платформу, де українці та литовці можуть обмінюватися досвідом, розповідати свої історії та вести відвертий діалог на людському рівні.
Насамперед, TULA (UA + LT) прагне зберегти культурну різноманітність і
підтримати взаєморозуміння між націями, сприяючи активному спілкуванню та взаємному вивченню традицій, цінностей та історій.
"Ми знайшли більш гуманні методи та інструменти інтеграції українців, які дійсно об'єднують людей на рівні сердець, на людському рівні. Тобто це не звичайні методи інтеграції: допомога в пошуку роботи чи відкриття рахунку в банку. Я згодна, це також важлива частина інтеграції, але ми робимо таку гуманно-орієнтовану інтеграцію, коли люди, різні за національністю, знаходять спільні цінності, що їх об'єднують і роблять людей - людьми" - розповідає Світлана Залужна
Проєкт TULA (UA + LT) не лише фокусується на дорослих у процесі інтеграції
українців в Литві, але і активно працює з дітьми та підлітками, розуміючи їхню особливу потребу в підтримці та адаптації.
Світлана Залужна розкриває, що зусилля проєкту направлені на створення
сприятливих умов для молоді, яка переживає особливо складний період адаптації. Враховуючи психологічні аспекти їхнього розвитку, проєкт пропонує різноманітні заходи та програми, спрямовані на зниження стресу та пошук сенсу в новому оточенні.
"Ми вважаємо, що з підлітками взагалі ніхто зараз не працює і це актуалізована потреба, яку також треба вирішувати. Діти чи підлітки перебувають у найбільш вразливій зоні. У них зараз дуже багато питань. Ця вікова психологія розвитку, вона і так важка, а до всього цього додається зміна країни, оточення, мовний бар'єр і пошук сенсів".- розповідає Світлана
Такий комплексний підхід дозволяє TULA не лише сприяти інтеграції дорослих, а
й активно допомагати молодому поколінню зростати в стабільному й підтримуючому середовищі, де вони відчувають себе прийнятими й зрозумілими.
Виклики та шляхи їх вирішення
Розташування може впливати на інтеграцію українців у Литві, як показує досвід
учасників проєкту TULA (UA + LT). Біженці з України, які оселилися у Вільнюсі, мають більше можливостей для культурного розвитку та соціального спілкування, порівняно з тими, хто проживає в менших містах. Основні культурні заходи, клуби та організації зазвичай концентруються у столиці, що може залишати українців у регіонах відчуженими від культурного життя
Проте проєкт TULA активно розширює свою діяльність на маленькі міста Литви,
де виявлено потребу в спільнотах та культурних подіях для українців. Відкриття таких спільнот допомагає не лише залучити українських мешканців до інтеграційних заходів, а й залучити їх до активної участі в спільному житті.
"І якщо говорити про наш проєкт, то під час заходів у регіонах ми знайшли багато потенційних лідерів думок, які могли б із нашою допомогою в маленьких містах Литви розвивати такі окремі авторські спільноти, які існували б уже без нашого проєкту." - згадує на майбутнє пані Світлана
Важливість участі литовців в проєкті
Світлана Залужна керівниця проєкту TULA визнає важливість ролі литовців у
процесі інтеграції українських біженців. Хоча литовці часто приходять на культурні заходи, їхня участь у таборах є викликом. Зважаючи на це, проєкт активно стимулює взаємодію між українцями та литовцями в різних сферах життя.
"В інтеграційному процесі дуже важливо щоб були литовці, бо коли ми спільно проводимо час, то ми дізнаємося про культурні особливості одне одного. Через діалог і спілкування ми розуміємо, наскільки ми різні і наскільки ми схожі водночас. Тільки якщо ти спілкуєшся з людьми, проводиш з ними якийсь певний час, то ти розумієш, що в нас у принципі ті самі проблеми на людському рівні, крім війни." - наголошує Світлана
Спілкування з українцями допомагає литовцям краще розуміти ситуацію, з якою
стикаються біженці. Наприклад, литовські жінки навчаються в українських жінок мужності, що стає надихаючим прикладом для них. Такі взаємні обміни досвідом зміцнюють взаєморозуміння та сприяють інтеграції на практичному рівні.
"Наприклад, у нас була жінка в таборі, яка зізналася, що їй потрібен був такий досвід спілкування, щоб зрозуміти, що вона сильна і вона все зможе, адже вона одна виховує трьох дітей."
Зокрема, одна з литовських вчительок, чий клас складається з дітей з України,
виявила інтерес до розуміння української культури та традицій. Вона активно долучилася до проєкту, щоб краще зрозуміти своїх учнів та знайти способи підтримки їхнього навчання та адаптації.
"Вона відкрито сказала, що хоче зрозуміти нашу націю, чим ми живемо, про що говоримо, як сміємося, що їмо тощо. І багато литовців також хочуть дізнатися про українців більше, адже до війни в їхньому житті не було стільки українців."
Ці взаємні взаємодії допомагають не лише у створенні сприятливого середовища
для українських біженців у Литві, але й покликані зміцнити партнерство та взаєморозуміння між країнами. Через такі ініціативи литовці можуть виявити свою підтримку та виявити повагу до української культури та людей.
Чому не всі українці можуть інтегруватися в Литві?
Деякі українці, які перебувають у Литві, відчувають, що їм навпаки не вдається
інтегруватися в місцеве суспільство. Для багатьох з них поняття "бути своїм" у Литві залишається недосяжним.
Світлана Залужна думає, що по-перше, успішна інтеграція вимагає бажання
людини відкритися новим культурним досвідам та прийняти нове середовище. Якщо цього бажання немає, то процес інтеграції може затягнутися або навіть не відбутися. Важливо мати відкрите серце і розуміти, що інтеграція - це не втрата власної ідентичності, а набуття нового культурного досвіду.
По-друге, поняття "бути своїм" може бути філософським питанням, оскільки
кожна людина є унікальною і не може повністю змінитися, щоб стати "своїм" в іншому культурному середовищі. Інтеграція полягає у збереженні власної ідентичності, а не у намаганні стати кимось іншим.
Плани на майбутнє у TULA
У майбутньому, організатори проєкту TULA планують розширити свою діяльність,
зосереджуючись на маленьких містах Литви, де інтеграційні процеси можуть бути складнішими. Крім того, їхня мета - залучити більше учасників, зокрема жінок та підлітків, і надати їм підтримку у процесі адаптації до нового середовища.
Ще один важливий момент, який ми б хотіли реалізувати, - це розширена сімейна програма з фокусом на підтримку жінок, жіночого лідерства, жіночого ресурсу, сімейних стосунків, батьківства, а також проводити ще більшу, можливо, навіть окрему роботу з підлітками. Це те, що ми плануємо, на чому б хотіли сфокусуватися, виходячи з досвіду наших минулих програм.